повитолочувати
ПОВИТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Витолочити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
Люди зіходяться сюди раз на два, на три тижні, трави не повитолочують, не втопчуть стежини (Хотк., II, 1966, 351).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повитолочувати — повитоло́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повитолочувати — -ую, -уєш, док., перех. Витолочити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повитолочувати — ПОВИТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Витолочити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Люди зіходяться сюди раз на два, на три тижні, трави не повитолочують, не втопчуть стежини (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- повитолочувати — Повитолочувати, -чую, -єш гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у. Словник української мови Грінченка