повитягати

ПОВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все або багато чого-небудь.

2. Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.).

Зі страху поприсідали [хлопці], повитягали до нього [Митруня] руки (Л. Мартович);

Хома Білоконь і Рева збігли на скіфську могилу і повитягали шиї, аж роти роззявились (О. Довженко);

Хлопці так повитягували голови, що мало не попадали у воду (М. Трублаїні).

3. Витягти звідки-небудь усе або багато чогось, усіх або багатьох.

Він планував собі нові, легші, справжні крила, хіба що гвіздки з старих повитягати (Б. Антоненко-Давидович);

Він розчистив твань, повитягував довгі батоги куширу (М. Чабанівський);

Пушкарі вже повитягали гармати й шикували в ряди (Ю. Мушкетик);

// безос.

– Аби з них повитягало жили, як стягли такий штраф, – бідкалася мати (С. Чорнобривець);

// Підняти знизу вгору, виволокти на щось.

Роман, Юрко та Василь гаразд і самі повитягують вікна Плачинді на дах (М. Стельмах);

// Дістати, вийняти звідки-небудь, із чогось.

Він повитягав з казана .. ополоником зварену рибу (І. Нечуй-Левицький);

Чоловіки теж сьогодні повитягали з комодів все краще (Б. Левін);

Вони [фашисти] повитягали револьвери і щось поміж себе сказали не по-нашому (Ю. Яновський);

Старшини неквапливо сідали на лавах, декотрі повитягали люльки, понабивали тютюном, але не палили (Ю. Мушкетик);

// Украсти, непомітно вийнявши з чого-небудь.

Нехай же тепер усі, увесь світ знає, навіщо, чого і від чого повитягала ти з льоху всі кислиці (Ю. Яновський).

4. Вибрати, видалити з чого-небудь усе або багато чогось через всмоктування, висмоктування, за допомогою протягу і т. ін.

Земля .. зараз уся порозтавала, та усе ж то – уранці туманцем, удень сонечком, а увечері морозцем – повитягувало з неї усю сирість (Г. Квітка-Основ'яненко).

5. перен. Спонукати вийти звідки-небудь усіх або багатьох.

Вість, що вернувся пастух із виставки, повитягала всіх із хати (К. Гордієнко).

6. перен. Примусити віддати, виманити, видурити все або багато чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повитягати — повитяга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повитягати — -аю, -аєш і повитягувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все чи багато чого-небудь. 2》 Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повитягати — ПОВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все або багато чого-небудь. 2. Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
  4. повитягати — Повитяга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. 2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают. Драг. 365. Словник української мови Грінченка