повитягати
повитяга́ти
-аю, -аєш і повитягувати, -ую, -уєш, док., перех.
1》 Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все чи багато чого-небудь.
2》 Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.).
3》 Витягти звідки-небудь усе чи багато чогось, усіх чи багатьох.
|| Підняти знизу вгору, виволокти на щось.
|| Дістати, вийняти звідки-небудь, із чогось.
|| розм. Украсти, непомітно вийнявши з чого-небудь.
|| безос.
4》 Вибрати, видалити з чого-небудь усе чи багато чогось через всмоктування, висмоктування, за допомогою протягу і т. ін.
5》 перен. Спонукати вийти звідки-небудь усіх чи багатьох.
6》 перен. Примусити віддати, виманити, видурити все чи багато чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повитягати — повитяга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повитягати — ПОВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все або багато чого-небудь. 2. Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
- повитягати — ПОВИТЯГА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОВИТЯ́ГУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все або багато чого-небудь. 2. Випрямити, вирівняти, простягти в якому-небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.). Словник української мови в 11 томах
- повитягати — Повитяга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. 2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают. Драг. 365. Словник української мови Грінченка