повиходити

ПОВИХО́ДИТИ, ить, имо, ите, док.

1. Вийти звідки-небудь назовні, за межі чогось (про всіх або багатьох).

[Кобзар:] Де ж народ подівся? [Хлопець:] За цвинтар повиходив (Панас Мирний);

Трохи згодом повиходили [брати] із комори і пішли в хату (Леся Українка);

Жінки демонстративно повиходили з салону (Ірина Вільде);

Коли пасажири повиходили з теплохода “Кропивницький”, я, зацікавившись, наскільки популярне ім'я основоположника українського театру серед команди судна, що зветься його ім'ям (Б. Антоненко-Давидович).

2. перен. Вибути звідки-небудь, з чогось; залишити якийсь заклад, установу, організацію і т. ін. (про всіх або багатьох).

– Чимало їх повиходило з села на заробітки (Г. Квітка-Основ'яненко);

– От тут недалечко живуть наші сусіди, – панни. Повиходили з третьої класи [третього класу] дівочої духовної школи... (І. Нечуй-Левицький).

3. Прийти куди-небудь, опинитися десь (про всіх або багатьох).

Повиходили [рибалки] на берег, Човни пов'язали (Б. Грінченко);

А по цей бік ставу .. сиділи селяни .. З глухих кутків аж на вигін повиходили (А. Головко);

Чи дівчата, чи, може, русалки повиходили прать сорочки підводному цареві, що живе в кришталевому будинку під водою (П. Куліш);

// З'явитися, прибути для участі в чому-небудь.

Під'їхав і сам Шрам. Скоро загледіли [гості] його сиву бороду, зараз вози поодкочували геть і повиходили до його назустріч (П. Куліш);

Було вже так одного разу.., що повиходили сюди ж таки люди зустрічати архієрея (О. Довженко);

// тільки 3 ос. З'явитися на поверхні, проступаючи зсередини, стати видним скрізь або в багатьох місцях.

На озеречку поверх льоду повиходила зеленкувато-блакитна вода (М. Стельмах).

4. Бути виданим, опублікованим, надрукованим (про все або багато чого-небудь).

Відносно високе число угорських літературних творів, що повиходили в німецьких перекладах останніми десятиліттями, залежить великою мірою від доброго знання німецької мови угорською інтеліґенцією, що є почасти спадком Австро-Угорської монархії (із журн.).

5. з кого – чого. Вийти з певного середовища, соціальної групи або з якої-небудь місцевості (про всіх або багатьох).

Чимало космонавтів повиходило з військових льотчиків.

6. Витратитися, вичерпатися (про гроші, кошти, які-небудь запаси) (всі або багато з них).

Папір повиходив.

7. перен. Удатися яким-небудь унаслідок певної дії (про все або багато чогось).

Пиріжки повиходили гарні;

// Стати ким-небудь або подібним до когось, набути певних рис, якостей і т. ін. (про всіх або багатьох).

З курсантів повиходили добрі танкісти.

8. за кого, також у сполуч. зі сл. заміж. Одружитися, стати чиїмись дружинами, жінками (про всіх або багатьох).

– Де ж мені сім попів знайти, – коли б хоч кращі [дочки] за попів повиходили, а другі нехай за дяків... (Марко Вовчок);

Вона дасть їм притулок у власному домі, доки не повиходять заміж (Ірина Вільде);

Полуботок не дав синам значних маєтностей, не дав великих посагів і двом старшим дочкам, які повиходили заміж за людей незначних, маломаєтних (Ю. Мушкетик).

◇ (1) Повихо́дити (повибива́тися, повирива́тися, зневажл. повиска́кувати і т. ін.) в люди – те саме, що Ви́йти (ви́битися, ви́рватися, зневажл. ви́скочити і т. ін.) / вихо́дити (вибива́тися, вирива́тися, зневажл. виска́кувати і т. ін.) в лю́ди (про багатьох) (див. вихо́дити).

Народила [баба] десятеро дітей: двоє перших ще маленькими переставились, а решта повиростали і в люди повибивались (Є. Гуцало).