1. Словник української мови у 20 томах

повмирати

ПОВМИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Умерти (про всіх або багатьох).

Старі зарані повмирали, А ми малими розійшлись (Т. Шевченко);

– Разом з батьками забрали і вивезли в Архангельськ, – оповідає жінка, – було багато таких, як ми, і здебільшого вони повмирали: і діти, і батьки (В. Барка);

* Образно. Як попаде було [Хведір] на вечорниці, то з реготу усі повмирають, прямо кишки порвуть (Г. Хоткевич);

* У порівн. І ні на одній вулиці не зострінеш [зустрінеш] ні одного чоловіка, неначе .. усі люди у усім містечкові повмирали (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повмирати — повмира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повмирати — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  3. повмирати — -аємо, -аєте, док. Умерти (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повмирати — Повмира́ти, -ра́ємо, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. повмирати — ПОВМИРА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Умерти (про всіх або багатьох). Старі зарані повмирали, А ми малими розійшлись (Шевч., II, 1963, 229); Вустимко уявляє, як жаби вчепляться в огидні обличчя ворогів, і як ті почнуть сохнути, сохнути і повмирають… (Багмут... Словник української мови в 11 томах