повновладно
ПОВНОВЛА́ДНО, присл.
Маючи повну, необмежену владу.
Одна, лишень, думка панувала над ним [Орисиним мозком] повновладно, – це вспіти довести задумане діло до краю (М. Старицький);
Приборкавши крамолу удільних князів, Єлена правила повновладно (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повновладно — повновла́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- повновладно — присл. Маючи повну, необмежену владу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повновладно — ПОВНОВЛА́ДНО, присл. Маючи повну, необмежену владу. Одна, лишень, думка панувала над ним [Орисиним мозком] повновладно, — це вспіти довести задумане діло до краю (Стар., Облога.., 1961, 79); Приборкавши крамолу удільних князів, Єлена правила повновладно (Іст. СРСР, І, 1956, 128). Словник української мови в 11 томах