1. Словник української мови у 20 томах

повноголосний

ПОВНОГОЛО́СНИЙ, а, е, лінгв.

Який являє собою, містить у собі повноголосся.

Наприклад, у післямові диякона Григорія, який переписував Євангеліє для посадника Остромира, відчувається сильний вплив старослов'янської мови в орфографії, дещо в морфології .. повноголосні форми володимира, новђгородђ (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повноголосний — повноголо́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повноголосний — -а, -е, лінгв. Який являє собою, містить повноголосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повноголосний — ПОВНОГОЛО́СНИЙ, а, е, лінгв. Який являє собою, містить у собі повноголосся. Словник української мови в 11 томах