повноголосо
ПОВНОГОЛО́СО.
Присл. до повноголо́сий.
Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко .. Мова бринить повноголосо й музикально (В. Самійленко);
Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит – все резонувалось тут [у лісі] надзвичайно лунко, чисто, повноголосо (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повноголосо — повноголо́со прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- повноголосо — Присл. до повноголосий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повноголосо — ПОВНОГОЛО́СО. Присл. до повноголо́сий. Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко.. Мова бринить повноголосо й музикально (Сам. Словник української мови в 11 томах