повняки
ПОВНЯКИ́, і́в, мн. (одн. повня́к, а́, ч.).
Трав'яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору.
Васильки, та повняки, та півники тріщали під босими ноженятами, дрібні кулачки гупали де попало, проте хлопці билися мовчки (Дніпрова Чайка);
Зайдеш у двір – хата мов вінком обвита, так квітник обійшов її: цар-борода, .. барвінок, повняки, чорнобривці (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повняки — повняки́ множинний іменник рослина Орфографічний словник української мови
- повняки — -ів, мн. (одн. повняк, -а, ч.). Трав'яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повняки — ПОВНЯКИ́, і́в, мн. (одн. повня́к, а́, ч.) (Tagetes L.). Трав’яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору. Словник української мови в 11 томах