1. Словник української мови в 11 томах

повняки

ПОВНЯКИ́, і́в, мн. (одн. повня́к, а́, ч.) (Tagetes L.). Трав’яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору.

Васильки, та повняки, та півники тріщали під босими ноженятами, дрібні кулачки гупали де попало, проте хлопці билися мовчки (Дн. Чайка, Тв., 1960, 109);

Зайдеш у двір — хата мов вінком обвита, так квітник обійшов її: цар-борода,.. барвінок, повняки, чорнобривці (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повняки — повняки́ множинний іменник рослина Орфографічний словник української мови
  2. повняки — -ів, мн. (одн. повняк, -а, ч.). Трав'яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повняки — ПОВНЯКИ́, і́в, мн. (одн. повня́к, а́, ч.). Трав'яниста декоративна рослина з запашними квітами жовтого або жовтогарячого кольору. Васильки, та повняки, та півники тріщали під босими ноженятами, дрібні кулачки гупали де попало... Словник української мови у 20 томах