повосковілий
ПОВОСКОВІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до повоскові́ти.
Сухі, бездумні очі дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита з повосковілими колосками (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повосковілий — повоскові́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повосковілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до повосковіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повосковілий — ПОВОСКОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до повоскові́ти. Сухі, бездумні очі дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита з повосковілими колосками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 116). Словник української мови в 11 томах