повосковілий
повоскові́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до повосковіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повосковілий — повоскові́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повосковілий — ПОВОСКОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до повоскові́ти. Сухі, бездумні очі дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита з повосковілими колосками (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
- повосковілий — ПОВОСКОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до повоскові́ти. Сухі, бездумні очі дивилися незмигно в куток, де стояв пучок жита з повосковілими колосками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 116). Словник української мови в 11 томах