повторюватися

ПОВТО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПОВТОРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПОВТОРИ́ТИСЯ, торю́ся, то́ришся, док.

1. Звучати, бути написаним знову, ще раз.

Тихенький стук у двері. Річард спочатку не вважає. Стук повторюється (Леся Українка);

Одні й ті ж слова і фрази безліч разів повторювалися на одній і тій же сторінці (З. Тулуб);

Очі світилися радістю, на обличчях сяяв усміх, а десь там тоскливо [тоскно] повторялося: – Чому пройшло? Чому не вернеться?.. (Г. Хоткевич);

Свиснув ховрашок. Люди ще довго наслухали, чи не повториться той звук (Григорій Тютюнник).

2. Бувати, траплятися, відбуватися і т. ін. знову, ще раз.

Припадки, що були у мене перше щовечора, потім через день, останніх три-чотири дні вже не повторюються (Леся Українка);

– Я чув, що ваше знайомство й ваша любов тепер неначе воскресли й повторяються наново (О. Кобилянська);

Улюблені в селі людські ймення так часто повторювалися в кожнім домі, що можна було подумати: одну половину села складають Марії і Параски, а другу – Василі і Григорії (Т. Масенко);

Тут [у гімназії] з мужицьким сином повторяється та ж сама історія, що і в нормальній школі (М. Коцюбинський);

Захопивши бланки, далі вже порядкували [делегати з'їзду] самі. Те ж саме повторилося другого дня (А. Головко).

3. Повторювати свої слова, вчинки і т. ін.

Граючи безліч різних за характером і значенням ролей, Кропивницький ніколи не повторювався (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

повторюватися

Значення в інших словниках