1. Словник української мови у 20 томах

повідпускати

ПОВІДПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Відпустити всіх або багатьох.

Повідпускай їх, – нащо вони тобі здалися? (Сл. Б. Грінченка);

Якщо слухати вас, то я повинен повідпускати усіх чиновників? (Б. Левін).

2. Зробити менш натягнутим, прикрученим, послабити все або багато чого-небудь.

Коням .. повідпускали попруги (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідпускати — повідпуска́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідпускати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відпустити всіх чи багатьох. 2》 Зробити менш натягнутим, прикрученим, послабити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідпускати — ПОВІДПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Відпустити всіх або багатьох. Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися? (Сл. Гр.). 2. Зробити менш натягнутим, прикрученим, послабити все або багато чого-небудь. Коням.. повідпускали попруги (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 184). Словник української мови в 11 томах
  4. повідпускати — Повідпуска́ти, -ка́ю, -єш гл. Отпустить (многихъ). Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися? Словник української мови Грінченка