повідриваний
ПОВІДРИ́ВАНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до повідрива́ти¹;
// у знач. прикм.
В руки Юрко не взяв навіть молотка, щоб прибити повідривані дошки (С. Чорнобривець);
Біла блузка на її грудях була розстебнута, гудзики повідривані, і вона весь час трималася за груди лівою рукою (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повідриваний — повідри́ваний 1 дієприкметник відриваний — про багато чогось повідри́ваний 2 дієприкметник відритий — про багато чогось Орфографічний словник української мови
- повідриваний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідривати I. || у знач. прикм. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідривати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повідриваний — ПОВІДРИ́ВАНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідрива́ти¹; // У знач. прикм. В руки Юрко не взяв навіть молотка, щоб прибити повідривані дошки (Чорн., Потік.. Словник української мови в 11 томах