повідривати
ПОВІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що.
1. Відірвати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
Максим велів повідривати двері, познімати верхняки із столів (І. Франко);
Анюті й Костеві було рішуче наказано, що коли вони тільки підійдуть до яблуні, то вона [мачуха] їм повідриває руки (О. Донченко);
Мені за те вчитель вуха повідриває. Розумієш? (У. Самчук).
2. перен. Розлучити з ким-, чим-небудь усіх або багатьох.
ПОВІДРИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., що.
Відрити все або багато чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повідривати — повідрива́ти 1 дієслово доконаного виду відірвати все або багато чогось в багатьох місцях; розлучити всіх або багатьох повідрива́ти 2 дієслово доконаного виду відрити все або багато чогось Орфографічний словник української мови
- повідривати — I -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відірвати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2》 перен. Розлучити з ким-, чим-небудь усіх чи багатьох. II -аю, -аєш, док., перех. Відрити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повідривати — ПОВІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Відірвати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Максим велів повідривати двері, познімати верхняки із столів (Фр. Словник української мови в 11 томах
- повідривати — Повідрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх. Чуб. III, 105. Словник української мови Грінченка