повістина

ПОВІСТИ́НА, и, ж., розм.

Невелика повість.

Після обіду писав одну повістину віршами (Панас Мирний);

// зневажл. Повість низької якості.

– Що ви високопарно називаєте культурою? .. Пусті кримінальні повістини, які вчать наших дітей злодійського ремесла? (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повістина — -и, ж., розм. Невелика повість. || Зневажл. до повість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повістина — ПОВІСТИ́НА, и, ж., розм. Невелика повість. Після обіду писав одну повістину віршами (Мирний, V, 1955, 327); // Зневажл. до по́вість. — Що ви високопарно називаєте культурою?.. Пусті кримінальні повістини, які вчать наших дітей злодійського ремесла? (Вільде, Сестри.., 1958, 489). Словник української мови в 11 томах