1. Словник української мови в 11 томах

повістина

ПОВІСТИ́НА, и, ж., розм. Невелика повість.

Після обіду писав одну повістину віршами (Мирний, V, 1955, 327);

// Зневажл. до по́вість.

— Що ви високопарно називаєте культурою?.. Пусті кримінальні повістини, які вчать наших дітей злодійського ремесла? (Вільде, Сестри.., 1958, 489).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повістина — -и, ж., розм. Невелика повість. || Зневажл. до повість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повістина — ПОВІСТИ́НА, и, ж., розм. Невелика повість. Після обіду писав одну повістину віршами (Панас Мирний); // зневажл. Повість низької якості. – Що ви високопарно називаєте культурою? .. Пусті кримінальні повістини, які вчать наших дітей злодійського ремесла? (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах