повітовий
ПОВІТО́ВИЙ, а, е, іст.
1. Прикм. до пові́т.
Після закінчення університету Саватій одержує призначення в Оренбурзький край, а через кілька років повертається до Переяслава повітовим лікарем (з наук. літ.);
Повітовий актив;
// Признач. для обслуговування повіту.
У Бобринці була повітова школа на три класи (з мемуарної літ.);
// Який живе в повіті.
Поміж повітовим панством наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний);
Вона задумала організувати велику допомогу всієї повітової шляхти й інтелігенції на користь бідних селян (Н. Кобринська).
2. Провінціальний, далекий від центру.
Народився я 30 серпня 1894 року на околиці невеликого повітового містечка Сосниці на Чернігівщині (О. Довженко);
// Властивий провінціалам.
Всі ті старання були цілком даремні, бо однаково, роз'їхавшися з празника, попаді будуть судити й пересуджувати кожну дрібницю .. Але тут – усміхи, похвали надміру, і тьма-тьменна повітової гречності (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- повітовий — Повіто́вий: — Повіто́ві ради: повітові самоврядування, в яких вирішальний голос мала польська шляхта [47] — маршалок краєвий: голова крайового сейму в Галичині за часів Австро-Угорщини; маршалок повітовий... Словник з творів Івана Франка
- повітовий — повіто́вий прикметник іст. Орфографічний словник української мови
- повітовий — -а, -е, іст. 1》 Прикм. до повіт. Повітовий актив. Повітові училища — неповні середні школи дореволюційної Росії. || Признач. для обслуговування повіту. || Який живе в повіті. Повітове місто — адміністративний центр повіту. 2》 Провінціальний, далекий від центру. || Властивий провінціалам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повітовий — Повіто́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повітовий — ПОВІТО́ВИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до пові́т. Питання про об’єднання радянських республік було основним на волосних, повітових і губернських з’їздах Рад, які проходили на Україні в жовтні — грудні 1922 року (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
- повітовий — Повітовий, -а, -е Уѣздный. Повітовий суд. Котл. В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. Левиц. І. 238. Словник української мови Грінченка