1. Словник української мови у 20 томах

повітроплавець

ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч.

Фахівець у галузі повітроплавання.

Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (з навч. літ.);

Виконавча дирекція відкриває свій рахунок у банку і відповідає за весь комплекс заходів у процесі змагань повітроплавців (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повітроплавець — повітропла́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. повітроплавець — -вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повітроплавець — ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (Фіз. геогр., 5, 1956, 85). Словник української мови в 11 томах