повітроплавець

Значення в інших словниках

1. повітроплавець — повітропла́вець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. повітроплавець — ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (з навч. літ.); Виконавча дирекція відкриває свій рахунок у банку і відповідає за весь комплекс заходів у процесі змагань повітроплавців (з газ.). Словник української мови у 20 томах
3. повітроплавець — ПОВІТРОПЛА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець у галузі повітроплавання. Перші повітроплавці виявили, що при підійманні вгору стає дуже важко дихати (Фіз. геогр., 5, 1956, 85). Словник української мови в 11 томах