1. Словник української мови у 20 томах

повішаний

ПОВІ́ШАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пові́шати.

Високі гори обступають її [Шевченкову гору] з трьох боків амфітеатром, а її рівний верх похожий на платформу, кругом котрої повішані зелені завіси (І. Нечуй-Левицький);

Дививсь на обідрані туші, повішані подовж стін (М. Коцюбинський);

Скорботними очима вдивляється вона [Україна] в свої згарища, у невимовних душевних муках простягає побиті свої роботящі руки до розкиданих дітей своїх, постріляних, повішаних на шибеницях (О. Довженко);

// повішано, безос. пред.

У Немирові вісімнадцять душ повішано запорожців (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повішаний — пові́шаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повішаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повішаний — Пові́шаний, -на, -не (дієпр. від пові́шати) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повішаний — ПОВІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пові́шати. Високі гори обступають її [Шевченкову гору] з трьох боків амфітеатром, а її рівний верх похожий на платформу, кругом котрої повішані зелені завіси (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах