1. Словник української мови у 20 томах

повішальник

ПОВІ́ШАЛЬНИК, а, ч., розм.

Той, хто повісився.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повішальник — пові́шальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. повішальник — -а, ч., діал. Вішальник (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повішальник — Повішальник, -ка м. Повѣсившійся. Камен. у. Словник української мови Грінченка