повішальник
Повішальник, -ка
м. Повѣсившійся. Камен. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повішальник — пові́шальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- повішальник — -а, ч., діал. Вішальник (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повішальник — ПОВІ́ШАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто повісився. Словник української мови у 20 томах