повішальник
пові́шальник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повішальник — -а, ч., діал. Вішальник (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повішальник — ПОВІ́ШАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто повісився. Словник української мови у 20 томах
- повішальник — Повішальник, -ка м. Повѣсившійся. Камен. у. Словник української мови Грінченка