повішальник
пові́шальник
-а, ч., діал.
Вішальник (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повішальник — пові́шальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- повішальник — ПОВІ́ШАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто повісився. Словник української мови у 20 томах
- повішальник — Повішальник, -ка м. Повѣсившійся. Камен. у. Словник української мови Грінченка