повішальник

пові́шальник

-а, ч., діал.

Вішальник (у 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повішальник — пові́шальник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. повішальник — ПОВІ́ШАЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто повісився. Словник української мови у 20 томах
  3. повішальник — Повішальник, -ка м. Повѣсившійся. Камен. у. Словник української мови Грінченка