поганшати
ПОГА́НШАТИ, аю, аєш, недок.
Ставати, робитися поганшим (див. пога́ний 6).
– Ватя .. малою була собі нічого дівчина, а це чогось стала розпливатись та поганшати, – обізвався о. Артемій (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поганшати — пога́ншати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поганшати — -аю, -аєш, недок. Ставати, робитися поганшим (див. поганий 6)). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поганшати — Пога́ншати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поганшати — ПОГА́НШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися поганшим ( див. пога́ний 6). — Ватя.. малою була собі нічого дівчина, а це чогось стала розпливатись та поганшати, — обізвався о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах
- поганшати — Поганшати, -шаю, -єш гл. Дурнѣть. Словник української мови Грінченка