1. Словник української мови у 20 томах

поганяйло

ПОГАНЯ́ЙЛО, а, ч., розм.

1. Візник.

– Узять його [цигана] з собою! – каже пан свому поганяйлові (П. Куліш).

2. Батіг.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поганяйло — див. батіг; керівник Словник синонімів Вусика
  2. поганяйло — -а, ч., розм. 1》 Візник. 2》 Батіг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поганяйло — Поганя́йло, -ла, -лові; -ня́йла, -ня́йл Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поганяйло — Поганя́йло, -ла м. 1) Кучеръ, возница. Сим. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Ком. І. 48. Поганяйло коло коней. Сим. 203. 2) Бичъ, кнутъ. Словник української мови Грінченка