погасання
ПОГАСА́ННЯ, я, с.
Дія і стан за знач. погаса́ти¹.
Чи вже ж і той огонь горить, Щоб тільки блиснути на мить І освітить собі хвилину погасання? (В. Самійленко);
Іржаві, темні грати неохоче впустили в камеру барвисті вилиски вечірнього погасання (С. Васильченко);
Ми [старі] навіть вороже дивимось на вас [потомків], бо ви женете нас до могили. Ви випиваєте наше погасання, красуєтесь і ростете. В цьому – закон існування (Ю. Яновський);
До недавнього часу ніхто не знав, що являють собою хромосферні спалахи, які причини їх виникнення і погасання (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погасання — погаса́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- погасання — -я, с. Дія і стан за знач. погасати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погасання — ПОГАСА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. погаса́ти¹. Чи вже ж і той огонь горить, Щоб тільки блиснути на мить І освітить собі хвилину погасання? (Сам., І, 1958, 112); Іржаві, темні грати неохоче впустили в камеру барвисті вилиски вечірнього погасання (Вас. Словник української мови в 11 томах