погашати
ПОГАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГАСИ́ТИ, гашу́, га́сиш, док., що.
1. тільки док. Припинити горіння, світіння чого-небудь; загасити, потушити.
– Та враг бери вас, .. Пожар лиш тілько погасіть (І. Котляревський);
Тимко зараз же погасив сірника, і густа темрява знову заступила очі (Григорій Тютюнник);
* Образно. Карі очі погасила куля біла назавжди... (В. Сосюра);
// Вимкнути (світло).
Часто, погасивши електричне світло і лігши на широку софу.., я довго дивилась на смуги місячного світла на помості (Леся Українка);
Дорогою я, розуміючи, що в коридорі горить світло, покрутив вимикач, щоб погасити (Ю. Яновський);
// перен. Позбавити виразності, ясності, потьмарити.
Він сперся головою На дубовий стіл твердий, А неясний, неспокійний Сон в ожи́данню [очікуванні] й тривозі Його пам'ять погасив (І. Франко);
Рятівна втома помалу стерла милий, але загрозливий образ Тетяни Федорівни, погасила їй очі, остаточно попереплутувала й без того розхристані Друзеві думки (Ю. Шовкопляс).
2. тільки док., перен. Припинити що-небудь, не дати розвинутися чомусь; ліквідувати.
Війні шабаш! Погасили [царські війська] в сусіда .. пожежу, – тепер і самим безпечніше (Панас Мирний);
// Стримати, погамувати (почуття, переживання і т. ін. та їх вияв).
Стоїть [законовчитель] блідий, безсила злість в очах, яку він намагається погасити, а на обличчі закостеніла та ж солодка лисяча осмішка (С. Васильченко);
Його відлюдна вдача не погасила буйної веселості панства, не стримала його невгамовного свавілля (З. Тулуб);
Погасивши усмішку, він став знову серйозним, зосередженим (О. Гончар).
3. тільки док., спец. Ослабити, зменшити силу, дію чого-небудь.
Оскільки наш природний супутник не має атмосфери, погасити швидкість зустрічі [ракети з Місяцем] можна тільки за допомогою бортової гальмової рушійної установки (з наук.-попул. літ.);
// Припинити дію якого-небудь приладу, механізму.
Ми погасили машину і зайшли пересидіти радість зустрічі (Ю. Яновський).
4. Робити недійсним, таким, що не має сили, значення.
Погашати марку;
Погасити облігацію.
Значення в інших словниках
- погашати — погаша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- погашати — -аю, -аєш, недок., погасити, -гашу, -гасиш, док., перех. 1》 тільки док.Припинити горіння, світіння чого-небудь; загасити, потушити. || Вимкнути (світло). || перен. Позбавити виразності, ясності, потьмарити. 2》 тільки док., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погашати — ГАСИ́ТИ (припиняти горіння, світіння чого-небудь), ЗАГА́ШУВАТИ, ЗАГАША́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПОГАША́ТИ, ПРИГА́ШУВАТИ, ПРИГАША́ТИ, УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), ТУШИ́ТИ, ПРИТУ́ШУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- погашати — ПОГАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГАСИ́ТИ, гашу́, га́сиш, док., перех. 1. тільки док. Припинити горіння, світіння чого-небудь; загасити, потушити. — Та враг бери вас, ..Пожар лиш тілько погасіть (Котл. Словник української мови в 11 томах