поглибшати
ПОГЛИ́БШАТИ, ає, док.
1. Стати глибшим (див. глибо́кий 1, 2).
Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування (Леся Українка);
Очі його поглибшали й від того здавались темнішими (О. Донченко).
2. Потемнівши, справляти враження великої глибини (у 2 знач.).
Гори в сутінь повилися, долини поглибшали і Черемош почорнів (Г. Хоткевич);
Місяць зайшов уже. Небо поглибшало – таке високе, темно-синє, аж чорне, рясно вкрите зірками (Є. Кротевич).
3. перен. Стати багатшим, глибшим за змістом, ґрунтовнішим; збагатитися.
Змістовність нашої художньої літератури останнім часом помітно поглибшала (з газ.).
4. перен. Збільшитися, посилитися в якому-небудь відношенні.
За Черкасами, де літак вивантажив частину тюків і ящиків, темрява поглибшала – починався український степ (В. Кучер).
Значення в інших словниках
- поглибшати — погли́бшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поглибшати — -ає, док. 1》 Стати глибшим (див. глибокий 1), 2)). 2》 Потемнівши, справляти враження великої глибини (у 2 знач.). 3》 перен. Стати багатшим, глибшим за змістом, ґрунтовнішим; збагатитися. 4》 перен. Збільшитися, посилитися в якому-небудь аспекті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поглибшати — Погли́бшати, -бшаю, -бшаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поглибшати — ПОГЛИ́БШАТИ, ає, док. 1. Стати глибшим ( див. глибо́кий 1, 2). Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування (Л. Укр., III, 1952, 643); Очі його поглибшали й від того здавались темнішими (Донч., І, 1956, 65). Словник української мови в 11 томах
- поглибшати — Поглибшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться глубже. Словник української мови Грінченка