поглибшати
ПОГЛИ́БШАТИ, ає, док.
1. Стати глибшим ( див. глибо́кий 1, 2).
Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування (Л. Укр., III, 1952, 643);
Очі його поглибшали й від того здавались темнішими (Донч., І, 1956, 65).
2. Потемнівши, справляти враження великої глибини (у 2 знач.).
Гори в сутінь повилися, долини поглибшали і Черемош почорнів (Хотк., II, 1966, 25);
Місяць зайшов уже. Небо поглибшало — таке високе, темно-синє, аж чорне, рясно вкрите зірками (Крот., Сини.., 1948, 137).
3. перен. Стати багатшим, глибшим за змістом, грунтовнішим; збагатитися.
Змістовність нашої художньої літератури останнім часом помітно поглибшала (Літ. Укр., 22.VI 1965, 1).
4. перен. Збільшитися, посилитися в якому-небудь відношенні.
За Черкасами, де літак вивантажив частину тюків і ящиків, темрява поглибшала — починався український степ (Кучер, Голод, 1961, 454).
Значення в інших словниках
- поглибшати — погли́бшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поглибшати — -ає, док. 1》 Стати глибшим (див. глибокий 1), 2)). 2》 Потемнівши, справляти враження великої глибини (у 2 знач.). 3》 перен. Стати багатшим, глибшим за змістом, ґрунтовнішим; збагатитися. 4》 перен. Збільшитися, посилитися в якому-небудь аспекті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поглибшати — Погли́бшати, -бшаю, -бшаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поглибшати — ПОГЛИ́БШАТИ, ає, док. 1. Стати глибшим (див. глибо́кий 1, 2). Зморшки на її підстаркуватім обличчі якось поглибшали від гнівного здивування (Леся Українка); Очі його поглибшали й від того здавались темнішими (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- поглибшати — Поглибшати, -шаю, -єш гл. Сдѣлаться глубже. Словник української мови Грінченка