погнутий

ПОГНУ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до погну́ти.

Криноліни були поламані, погнуті й помазані білою квашею (І. Нечуй-Левицький);

Я хочу вирвати з рук жебрака той шматок хліба, що впав з мого столу, погнутого під вагою яств (Г. Хоткевич);

Недалеко .. висіли шолом і меч князя Ігоря, його броня і щит у кількох місцях погнуті були мечем (С. Скляренко);

// погну́то, безос. пред.

Так усе [всі металеві конструкції] переплетено, перегнуто, погнуто (Остап Вишня).

2. у знач. прикм. Який погнувся, зігнувся під дією чого-небудь.

Стоїть діжечка у куточку, заглянув: водичка блищить, і лежить на дні погнутий кухлик (А. Тесленко);

Низька, погнута стеля звисає над самою головою (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me