погоже
ПОГО́ЖЕ, присл.
Спокійно, безтурботно.
З плеса визирнуло до нього невелике кругле обличчя з підстриженими сивими вусами .. та добрими сивими очима, що погоже дивились на світ з-під густих та довгих брів (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погоже — пого́же прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- погоже — присл. Спокійно, безтурботно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погоже — ПОГО́ЖЕ, присл. Спокійно, безтурботно. З плеса визирнуло до нього невелике кругле обличчя з підстриженими сивими вусами.. та добрими сивими очима, що погоже дивились на світ з-під густих та довгих брів (Коцюб., І, 1955, 41). Словник української мови в 11 томах