1. Словник української мови у 20 томах

поголубіти

ПОГОЛУБІ́ТИ, і́є.

Док. до голубі́ти 2.

Уляглися сніги, небо поголубіло (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поголубіти — поголубі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поголубіти — -іє. Док. до голубіти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поголубіти — ПОГОЛУБІ́ТИ, і́є. Док. до голубі́ти 2. Уляглися сніги, небо поголубіло (Ю. Янов., Мир, 1956, 298). Словник української мови в 11 томах
  4. поголубіти — Поголубіти, -бію, -єш гл. Сдѣлаться голубымъ. Вх. Зн. 51. Словник української мови Грінченка