погосподарювати
ПОГОСПОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
1. Господарювати якийсь час. -.
І пана ми не зобижаємо, як він зобижав нас. – Хай тепер і він погосподарює не на тисячах, а на десятинках (М. Стельмах);
Ніна Митрофанівна .. відразу поспішила на кухню погосподарювати, щоб було чим пригостити гостю (Ю. Мартич).
2. Зробити що-небудь за власним розсудом, безцеремонно розпорядитися в чиємусь господарстві.
Він уже давно б погосподарював у чужому домі, але сам не міг підняти важкої драбини (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погосподарювати — погосподарюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погосподарювати — -юю, -юєш, док. 1》 Господарювати якийсь час. 2》 Зробити що-небудь за власним розсудом, безцеремонно розпорядитися в чиємусь господарстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погосподарювати — ПОГОСПОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. Господарювати якийсь час. — І пана ми не зобижаємо, як він зобижав нас. — Хай тепер і він погосподарює не на тисячах, а на десятинках (Стельмах, І, 1962, 627); Ніна Митрофанівна.. Словник української мови в 11 томах
- погосподарювати — Погосподарювати, -рюю, -єш гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла. МВ. І. 16. Словник української мови Грінченка