1. Словник української мови в 11 томах

погосподарювати

ПОГОСПОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.

1. Господарювати якийсь час.

— І пана ми не зобижаємо, як він зобижав нас. — Хай тепер і він погосподарює не на тисячах, а на десятинках (Стельмах, І, 1962, 627);

Ніна Митрофанівна.. відразу поспішила на кухню погосподарювати, щоб було чим пригостити гостю (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 306).

2. Зробити що-небудь за власним розсудом, безцеремонно розпорядитися в чиємусь господарстві.

Він уже давно б погосподарював у чужому домі, але сам не міг підняти важкої драбини (Збан., Мор. чайка, 1959, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погосподарювати — погосподарюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погосподарювати — -юю, -юєш, док. 1》 Господарювати якийсь час. 2》 Зробити що-небудь за власним розсудом, безцеремонно розпорядитися в чиємусь господарстві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погосподарювати — ПОГОСПОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. Господарювати якийсь час. -. І пана ми не зобижаємо, як він зобижав нас. – Хай тепер і він погосподарює не на тисячах, а на десятинках (М. Стельмах); Ніна Митрофанівна .. Словник української мови у 20 томах
  4. погосподарювати — Погосподарювати, -рюю, -єш гл. Похозяйничать. Була дочка, оддали заміж, та не довго й погосподарювала — вмерла. МВ. І. 16. Словник української мови Грінченка