пограбований

ПОГРАБО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пограбува́ти.

– Позносили ми крам, пограбований з пароплава (Ю. Яновський);

Мирний показав картини стихійного селянського руху після реформи. Пограбовані реформою, селяни протестують (з наук. літ.);

// у знач. прикм.

У пограбованому залі не було ні картин, ні статуй, ні коштовних старовинних люстр (О. Довженко);

Він засунув руку в одно таке гніздо і набрав яєчок під пронизливий писк пограбованих пташок (З. Тулуб);

– Недавно в шпиталі я прочитав “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Тяжка книга про село. “Море темної простоти”, – так написано там про змучених, пограбованих трудівників (М. Стельмах);

// у знач. ім. пограбо́вані, них, мн. (одн. пограбо́ваний, ного, ч.; пограбо́вана, ної, ж.). Люди, яких пограбували.

На базарах крутилось безліч різних шахраїв і безпритульних підлітків, які .. очищали кишені роззяв. Тут і там чути було крики пограбованих (В. Гжицький);

// у знач. ім. пограбо́ване, ного, с. Те, що пограбували.

[Денис:] Чув, що тепер роблять з іванівцями, котрі розорили та попалили економію свого пана? Всіх перетрусили, позабирали не тільки пограбоване, а і власне (М. Кропивницький);

Звернувся [ротмістр] до натовпу й наказав розходитись по домах .. І зразу ж у економію все пограбоване щоб знесли назад (А. Головко);

// пограбо́вано, безос. пред.

Рознеслась чутка.., що всі каси пограбовано (П. Колесник).