погрюкування
ПОГРЮ́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. погрю́кувати і звуки, утворювані цією дією.
Тихі, принишклі пороги [на Дніпрі]. Ні лиховісного погрюкування човнів об каміння, ні гоготання Ненаситця (М. Рудь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погрюкування — погрю́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- погрюкування — -я, с. Дія за знач. погрюкувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погрюкування — ПОГРЮ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погрю́кувати і звуки, утворювані цією дією. Тихі, принишклі пороги [на Дніпрі]. Ні лиховісного погрюкування човнів об каміння, ні гоготання Ненаситця (Рудь, Гомін.., 1959, 34). Словник української мови в 11 томах