погрюкування

ПОГРЮ́КУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. погрю́кувати і звуки, утворювані цією дією.

Тихі, принишклі пороги [на Дніпрі]. Ні лиховісного погрюкування човнів об каміння, ні гоготання Ненаситця (М. Рудь).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погрюкування — погрю́кування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. погрюкування — -я, с. Дія за знач. погрюкувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погрюкування — ПОГРЮ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погрю́кувати і звуки, утворювані цією дією. Тихі, принишклі пороги [на Дніпрі]. Ні лиховісного погрюкування човнів об каміння, ні гоготання Ненаситця (Рудь, Гомін.., 1959, 34). Словник української мови в 11 томах