1. Словник української мови у 20 томах

погудка

ПОГУ́ДКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що наріка́ння.

Тяжко було слухати Галі такі погудки від матері, гірко було на душі від їх (Панас Мирний).

2. Те саме, що зві́стка 1.

Абсест сказав, яка погудка (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погудка — погу́дка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. погудка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що нарікання. 2》 Те саме, що звістка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погудка — ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал. Словник синонімів української мови
  4. погудка — ПОГУ́ДКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що наріка́ння. Тяжко було слухати Галі такі погудки від матері, гірко було на душі від їх (Мирний, IV, 1955, 75). 2. Те саме, що зві́стка 1. Абсест сказав, яка погудка (Котл., І, 1952, 94). Словник української мови в 11 томах
  5. погудка — Погудка, -ки ж. Порицаніе. Словник української мови Грінченка