погудка

ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал.; ПОВІ́СТКА, ОПОВІ́ЩЕННЯ, ОПОВІ́СТКА діал. (перев. коротке письмове); ДО́ПОВІДЬ, ВІ́ДЧИТ заст. (прилюдне на певну тему); РЕФЕРА́Т (коротке усне або письмове, перев. наукове); РА́ПОРТ, ДОНЕ́СЕННЯ (офіційне, адресоване вищій інстанції); ДЕПЕ́ША (термінове офіційне); БЮЛЕТЕ́НЬ (коротке офіційне). Лише на другий день Даву одержав повідомлення, що Багратіон з усіма полками переправився на лівий берег Дніпра (П. Кочура); Звістка про те, що приїхав Тарас, швидко рознеслася по селу (О. Іваненко); А весною цією по добрій годині вістка в синім конверті в артіль прибула... (М. Нагнибіда); З найдальших фронтів повернулись сини І всі вже прийшли похоронні. Лиш він не поверне. Даремно шукать, І кликать, і ждати на вісті (Б. Олійник); Фрунзе присів край столу, вислуховуючи інформацію начштабу про становище на Литовському півострові (О. Гончар); Пущено було по місту поголоску, що сьогодні засідання суду (П. Колесник); — А з Бобриків знов поголосок... погромили там панську пасіку... (Марко Вовчок); Абсест сказав, яка погудка (І. Котляревський); (Козека:) Великий караван З товарами прийшов із Перекопа, Тобі купці обвістку принесли (І. Кочерга); З відчаєм і ненавистю думав коронний гетьман, яку реляцію писати йому тепер королю (Н. Рибак); (Гуральський (до Адама):) Свої звідомлення для мене передавайте, як досі, через умовлену книгарню (Мирослав Ірчан); Кожного дня молодиця й дівчинка стрічали кожне обличчя, чи не несе воно страшної віди (Марко Вовчок); Через неділь дві прислали мені повістку, що губернатор утвердив вибори (О. Стороженко); Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту або страшне оповіщення про смерть чоловіка (Є. Кравченко); Він прочитував цілу газету від заголовка аж до оповісток (Лесь Мартович); Мічурін був викликаний у Москву в Раднарком для доповіді (О. Довженко); Відчит мій сподобався і тепер маю його десь надрукувати (Леся Українка); — Ти не домашні завдання виконуєш, а готуєш кожного разу реферати (О. Донченко); Політрук вислухав короткий рапорт ординарця з батальйону про призначення старшого лейтенанта, товариша Билини, командиром роти (І. Ле); Він наказав другому бійцеві нести донесення через фронт (О. Копиленко); Генерал-губернатор вважав за необхідне послати з депешами особливої ваги в головну його величності штаб-квартиру Івана Петровича Котляревського (А. Хорунжий). — Пор. чу́тка.

СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн., заст., ІЄРЕМІА́ДА підсил. книжн., заст.; НИТТЯ́ розм. (набридливі скарги); ЛІТА́НІЯ (скарги, нарікання), ЛІТА́НЯ рідше. З особливою скаргою, з трепетом душевним прозвучали в устах Щасного оці слова (Ю. Збанацький); Він зроду не міг терпіти бабських нарікань і сліз (М. Стельмах); Хай кволі старчуки розводять мляві жалі (М. Зеров); Стогін покріпаченого люду не давав Сковороді спокою (П. Тичина); Легейдиха.. тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу ("та куди ж ти від'їжджаєш, та на кого ж ти покидаєш?") (А. Головко); Тяжко було Галі слухати такі погудки від матері (Панас Мирний); — Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто? — не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В. Собко); Візьмусь до писання.., хоч знаю, що за се буде мені від сестри літанія щодня зрана до вечора (Леся Українка).