1. Словник синонімів української мови

погук

ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч підносяться очі й обличчя. Захоплені вигуки (М. Бажан); Без радісних співів і викриків.. повагом ішли старі й молоді (І. Франко); Гашіца, почувши батьків оклик, кинулась до свічечки і вмить загасила її (М. Коцюбинський); — Бий яничарів, — врізався в лихий посвист вітру гучний Мишків крик (Н. Рибак); Одноманітні покрики вартових із багнетами навівали на серце.. сум (О. Донченко); На спортивному майданчику грали у волейбол, чулись різкі окрики (Є. Гуцало); Лунають поклики, промови, Перейняті одним чуттям (М. Вороний); — Та тримайте ж його! Та чи ви навмисне його випускаєте? — чулися погуки (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погук — по́гук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. погук — -у, ч. Звук людського голосу; вигук. || Сильний звук, шум, створюваний чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погук — ПО́ГУК, у, ч. 1. Голосно сказане, вимовлене слово, фраза або сильний, різкий звук людського голосу, який передає певне почуття; вигук. Купи людей усе рідшали; .. Словник української мови у 20 томах
  4. погук — ПО́ГУК, у, ч. Звук людського голосу; вигук. Купи людей усе рідшали;.. відрізнявсь голос від голоса, гук від погука (Вовчок, І, 1955, 306); Вже не чутно тут було величальних погуків, завмерли бучні співи (Загреб. Словник української мови в 11 томах
  5. погук — По́гук, -ку м. Выкрикъ; крикъ; призывный крикъ. Чуб. III. 104. Заспівайте Господеві пісню псальму нову гарно, любо з погуками співайте здорові. К. Псал. 73. Словник української мови Грінченка