погуркування
ПОГУ́РКУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. погу́ркувати і звуки, утворювані цією дією.
Вгорі зрідка ворушилися жилаві блискавки, але беззвучно, без погуркування (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погуркування — погу́ркування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- погуркування — -я, с. Дія за знач. погуркувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погуркування — ПОГУ́РКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погу́ркувати і звуки, утворювані цією дією. Вгорі зрідка ворушилися жилаві блискавки, але беззвучно, без погуркування (Гуц., Скупана.., 1965, 12). Словник української мови в 11 томах