погуркування

погу́ркування

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погуркування — -я, с. Дія за знач. погуркувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. погуркування — ПОГУ́РКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погу́ркувати і звуки, утворювані цією дією. Вгорі зрідка ворушилися жилаві блискавки, але беззвучно, без погуркування (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
  3. погуркування — ПОГУ́РКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погу́ркувати і звуки, утворювані цією дією. Вгорі зрідка ворушилися жилаві блискавки, але беззвучно, без погуркування (Гуц., Скупана.., 1965, 12). Словник української мови в 11 томах