погустіти
ПОГУСТІ́ТИ, і́є.
Док. до густі́ти.
Мар'яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погустіти — погусті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погустіти — -іє. Док. до густіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погустіти — ПОГУСТІ́ТИ, і́є. Док. до густі́ти. Мар’яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (Стельмах, II, 1962, 302). Словник української мови в 11 томах
- погустіти — Погустіти, -тію, -єш гл. Сгуститься. Словник української мови Грінченка