1. Словник української мови в 11 томах

погустіти

ПОГУСТІ́ТИ, і́є. Док. до густі́ти.

Мар’яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (Стельмах, II, 1962, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погустіти — погусті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погустіти — -іє. Док. до густіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погустіти — ПОГУСТІ́ТИ, і́є. Док. до густі́ти. Мар'яна прямує до лісу. Він за якихось два дні погустів і колише перед нею зелений дощ бруньок (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. погустіти — Погустіти, -тію, -єш гл. Сгуститься. Словник української мови Грінченка