1. Словник української мови у 20 томах

подавитися

ПОДАВИ́ТИСЯ, давлю́ся, да́вишся; мн. пода́вляться; док.

Забити собі горло великим шматком їжі.

Хто йде, – горох скубне .. – А, бісів народе!.. коли б ти околів! Коли б ти кождим був стручечком подавився! Щоб в горлі він тобі кілком був зупинився! (П. Гулак-Артемовський);

Старець трошки проголодавсь – хіп той буханець, укусив та, не розжувавши гаразд, хотів проковтнуть та й подавився (О. Стороженко);

– Він і слово не договорив, мов галушкою подавився, – і навтьоки (Г. Хоткевич);

Степанида зирк на батька, та як фиркне – трохи кавуном не подавилася (Л. Яновська);

* Образно. Ти [фашистська Німеччина] думала – тобою весь з'їдаюсь? – та, подавившись, падаєш в траву... (П. Тичина);

// Задихнутися від чого-небудь, що потрапило в горло (від слини, повітря і т. ін.).

Я вдихнув свіжого повітря, подавився ним і закашлявся (Ю. Яновський);

* Образно. Тільки-но пан обозний наважився збрехати щось Мамаєві, тільки був роззявив задля цього рота, як Песик Ложка гавкнув, і Пампушка подавився першим же словом, як вареником (О. Ільченко).

◇ (1) Бода́й (хай би, щоб) подави́вся (подави́лася, подави́лося, подави́лися); Бода́й (хай) пода́виться; Подави́вся (подави́лася, подави́лося, подави́лися) б хто чим – уживається як лайливе побажання.

– Бодай той подавивсь, хто таку мудрацію мені втяв!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Щоб ті бояри кісткою подавилися, – буркнув Яромир (А. Хижняк);

– Яке воно [намисто] моє? Хай йому чорт! Хай він подавиться ним! – скрикнула Марина (Панас Мирний);

– Далися тобі ті п'ять карбованців, подавилася б ти ними ще ниньки (М. Стельмах);

(2) Подави́тися смі́хом (ка́шлем, кри́ком і т. ін.) – порушити дихання сміхом, кашлем, криком і т. ін.

Жартома ткнув [кашовар] Яроша пальцем у бік, але так дістав по руці, що відразу подавився сміхом (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подавитися — подави́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. подавитися — -давлюся, -давишся; мн. подавляться; док. Забити собі горло великим шматком їжі. || Задихнутися від чого-небудь, що потрапило в горло (від слини, повітря і т. ін.). Подавитися сміхом. Подавися (подавіться) хто чим — уживається як лайливе побажання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подавитися — Захлинатися, захлинутися, позахлинатися, задушуватися, задуситися, позадушуватися Словник чужослів Павло Штепа
  4. подавитися — I. ЗАДИХА́ТИСЯ без додатка і від чого, без чого (відчувати нестачу повітря від приступу кашлю, диму і т. ін.), ДУШИ́ТИСЯ, ЗАДУ́ШУВАТИСЯ, ДАВИ́ТИСЯ перев. чим. — Док.: задихну́тися, задуши́тися, вдуши́тися (удуши́тися), подави́тися. Словник синонімів української мови
  5. подавитися — ПОДАВИ́ТИСЯ, давлю́ся, да́вишся; мн. пода́вляться; док. Забити собі горло великим шматком їжі. Хто йде, — горох скубне.. — А, бісів народе!.. коли б ти околів! Коли б ти кождим був стручечком подавився! Щоб в горлі він тобі кілком був зупинився! (Г.-Арт. Словник української мови в 11 томах
  6. подавитися — Подавитися, -влю́ся, -вишся гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20. Словник української мови Грінченка