подаруночок
ПОДАРУ́НОЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до подару́нок.
Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Л. Глібов);
В уяві Небесника з'явилися дві голови дитячі, жінка. У нього в чемодані для кожного з них подаруночок... (М. Томчаній);
// ірон.
– Ви розумієте, який “подаруночок” готували ви товаришам тим, що уникали тренувальних маршів (І. Багмут).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подаруночок — подару́ночок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- подаруночок — див. дар; подарунок Словник синонімів Вусика
- подаруночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до подарунок. || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подаруночок — ПОДАРУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до подару́нок. Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Гл., Вибр., 1957, 327); В уяві Небесника з’явилися дві голови дитячі, жінка. Словник української мови в 11 томах
- подаруночок — Подарунок, -нка м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. ум. подаруночок. Чуб. V. 170. Словник української мови Грінченка