1. Словник української мови в 11 томах

подаруночок

ПОДАРУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до подару́нок.

Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Гл., Вибр., 1957, 327);

В уяві Небесника з’явилися дві голови дитячі, жінка. У нього в чемодані для кожного з них подаруночок… (Томч., Готель.., 1960, 24);

// ірон.

— Ви розумієте, який «подаруночок» готували ви товаришам тим, що уникали тренувальних маршів (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подаруночок — подару́ночок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. подаруночок — див. дар; подарунок Словник синонімів Вусика
  3. подаруночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до подарунок. || ірон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. подаруночок — ПОДАРУ́НОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до подару́нок. Гостинців повен клуночок Тобі я принесла; Сама я в подаруночок Для тебе розцвіла (Л. Глібов); В уяві Небесника з'явилися дві голови дитячі, жінка. У нього в чемодані для кожного з них подаруночок... (М. Словник української мови у 20 томах
  5. подаруночок — Подарунок, -нка м. Подарокъ. Шкода твоїх подарунків, що їй дарував. Лукаш. Благайте його, панотченьку, й словами, й подарунками. ЗОЮР. II. 28. ум. подаруночок. Чуб. V. 170. Словник української мови Грінченка