податкоплатник

ПОДАТКОПЛАТНИ́К, а́, ч., рідко.

Особа, яка платить податки; платник податків.

Отакий невтішний підсумок злочинного недбальства міських властей щодо безпеки і здоров'я львів'ян. Зауважимо: як правило – ретельних податкоплатників (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me